четвер, 16 травня 2013 р.

Американський мілітаризм в Африці: пробудження


Американський мілітаризм в Африці: пробудження 

     Міжнародні відносини постійно еволюціонуюють, але в них все одно існують незмінні речі. Тому для української спільноти важливим є розуміння універсального постулату зовнішньої політики значних акторів міжнародних відносин:  «Держави, які співпрацюватимуть з нами отримають послаблення. Той, хто відмовиться співпрацювати буде покараний настільки, наскільки в нас вистачить сил». Такою є зміст філософії силової політики, яка дозволила США сформувати значну військову мережу в Африці.

Аналітичні таланти Пентагону

     Почати треба з того, що роль Африки для США постійно зростає. Так, в червні 2012 р. президент США Барак Обама в передмові до Стратегії США щодо Африки на Південь від Сахари зазначив: «Якщо подивитися в майбутнє, то стає очевидним, що Африка стала як ніколи раніше  важливою для безпеки та процвітання міжнародної спільноти та Сполучених штатів Америки зокрема». Слова американського лідера зі всією очевидністю підкреслюють, що на поточному порядку денному саме африканському регіону відведена провідна роль в забезпеченні виходу «демократичного світу» з тривалої рецесії. Те, що африканські ресурси є об’єктом нескінченної боротьби між глобальними акторами ще від кінця ХІХ ст. не для кого не є таємницею. І якщо в 60-70-т рр. США стикалися в регіоні з залишковими рецидивами європейської присутності, а в 90-ті рр. – інтерес до Африки впав настільки, що Вашингтон загалом хворів на африканську амнезію. Ситуацію змінив початок ХХІ століття, коли вихідці з Піднебесної розгорнули на континенті настільки бурхливу діяльність, що подекуди американський істеблішмент побачив, що однією лише дипломатією та економічними важелями настирливих хуацяо від стратегічно важливих нафтових ресурсів Африки не усунеш. Саме через це, під завісу своєї президентської каденції в 2008 р. техаський рейнджер Джордж Буш створив інструмент хірургічного розв’язання китайської проблеми в Африці – Африканське командування збройних сил США (АФРИКОМ). Те, що дана новітня структура організаційно оформилася лише за місяць до президентських виборів, і стосувалася саме проблематики Африки певною мірою демонструє далекоглядність аналітиків Пентагону щодо приходу до Білого дому чорношкірого керманича.

Благо американської егіди
     Офіційно в основі американського курсу в Африці лежать чотири основні стовпи: 1) посилення демократичних інституцій; 2) стимулювання економічного зростання, торгівлі та інвестицій; 3) просування миру та безпеки; 4) сприяння розвитку та можливостям. Отже, зовнішня сторона американських іспірації до Африки є цілком пристойною. В той же час, з праць значного американського стратега Едварда Люттвака широко відомо, що між планами та реальними умовами їх реалізації існує величезна прірва з безліччю непередбачуваних перепон. Вигадливі заклики американських пропагандистів  боротися з всеохоплюючою  корупцією, визнавати та дотримуватися людських прав за своїми співвітчизниками, обмежити перебування при владі конституційними рамками та гарантувати прозорість владного транзиту розраховані радше на американських виборців, ніж африканських стронгменів, оскільки «демократичне меню» для їх режимів є отрутою. В той же час, кого через нелюбов до демократії можна назвати африканськими брудними покидьками є ворожими до США, а навпаки тягнуться співпрацювати з Вашингтоном. Тому виникла потреба в більш тонких механізмах реалізації військового партнерства, при цьому важливо було щоб ця співпраця давала американським військовим право легально перебувати на території цих держав (фізична збройна присутність), зовнішньо введення військ було б легітимним з точки зору міжнародного права (схвалення світової спільноти), а також по можливості не сприймалося в якості саме антикитайського кроку (маскування). Цим інструментом стала взаємодія стратегічно важливих держав Африки з АФРИКОМ в сфері боротьби з міжнародним тероризмом та іншими безпековими загрозами, такими як діяльність лиховісного Джозефа Коні на просторах Центральної Африки.  В період 2011-2013 рр.  відбулося стрімке нарощування американської присутності в Африці.
Американські вояки, як ще називають Джи-ай, працюють в Африці переважно  військових радниками, які надають підтримку місцевим урядам в боротьбі з міжнародним тероризмом та іншими загрозами, що безумовно знаходило позитивне зовнішнє ставлення з боку міжнародної громадськості. 

Військово-розвідувальна мережа Б.Обами в Африці

    АФРИКОМ пропонує африканським урядам різноманітні формати військово-технічної співпраці, які передбачають доволі різні варіанти американської участі. Збройні сили США допомагають мавританським хірургам у лікуванні катаракти, американці створили можливості для армії Кабо-Верде патрулювати власні територіальні води, а уздовж дуги нестабільності в Сахелі постала розгалужена мережа баз для військових БПЛА та злітних смуг для розвдувальних літаків ЦРУ.   
     Мапа відомих військових активностей АФРІКОМ в 2013 р. (за виключенням Лівії) 

В сухому залишку неоднорідна за змістом партнерства мережа АФРИКОМу весною 2013 року виглядала наступним чином:
Марокко
1200 морських піхотинців, військових моряків та льотчиків США в квітні 2013 р. взяли участь у спільних з королівськими збройними силами Марокко навчаннях «Морський лев 2013». Мета навчань – відпрацювання спільної підготовки військових операцій. Протягом навчань конвой з 250 тонами обладнання перетнув відстань в 300 миль. Також були відпрацьовані практика польоту на малих висотах та дозаправка в повітрі.
Малі
Американські війська надають допомогу армії Франції в боротьбі з ісламістами, які захопили північ країни.
Нігер
Американська база БПЛА розміщена в північно-західній частині аеропорту Ніамею. Базу обслуговують 100 американських вояків. База використовується з метою підтримки французької операції проти ісламістів в Малі.
Буркіна-Фасо
Аеропорт Уагадугу виступає транспортним пересадочним вузлом для проведення операцій із спостереження за територією Малі, Мавританії та Сахари. В Буркіна-Фасо США використовують розвідувальні  літаки РС-12 (U-28A).
Кабо-Верде
Американський флот та ВПС беруть участь спільно з ВМС Великобританії та ВМС Кабо-Верде у патрулюванні територіальних вод держави. В березні 2013 р. в порт Міндело відбувся захід HMS Argyll. Американці передають воякам Кабо-Верде досвід проведення прибережного патрулювання та тилового забезпечення. Армія Кабо-Верде отримала від ЗС США два швидкісних катери.
Мавританія
В лютому-березні 2013 р. понад 1000 вояків із різних держав Африки та США взяли участь у проведенні навчань з відпрацювання спеціальних операцій Flintlock-2013. В березні-квітні 2013 в Нуакшоті відбулися спільні навчання військових медиків Medrete 13-2 щодо підготовки мавританських лікарів у проведенні операцій по лікуванню катаракти.
Сенегал
Березень 2013 р. США, 5 держав ЄС та 8 держав Африки взяли участь у навчаннях Sahara Express 2013, які спрямовані на підтримання навичок проведення анти-піратських операцій.
Південний Судан
Селеще Нізара, що у Південному Судані є потенційною новою базою для американських БПЛА. Окрім того, уряд США також веде переговори з урядом країни щодо розміщення бази для розвідувальних літаків. Американські інструктори присутні в країні з метою проведення боротьби з Господнею армією спротиву та пошуку її лідера Джозефа Коні.
       На мапі помічені амеркианські бази БПЛА в Африці 

Кенія
На морському узбережжі м.Ламу триває будівництво злітної смуги для американських БПЛА. Понад 100 американських командос та інший розквартировані на військових базах Кенії.
Танзанія
В лютому 2013 р. американські підрозділи із спеціальних операцій виступили співорганізатором конференції для сил спеціальних операцій в Східній Африці.
Джибуті
2000 американських солдатів та обслуговуючого персоналу розміщені на найбільшій базі США в Африці – Кемп Лемоньєр. З території цієї бази американці ведуть боротьбу з силами Аш-Шабаб в Сомалі та аль-Каїдою на Арабському півострові.
Уганда
Аеропорт Ентеббе став базою для американських БПЛА, також розміщені американські розвідувальні літаки РС-12 з метою проведення пошукових операцій при полюванні на лідера ГАС – Дж.Коні.
Ефіопія
База американських БПЛА розміщується в м.Арба Мінч. На території бази знаходяться розвідувально-ударн БПЛА MQ-9 Reaper, які використовуються на території Сомалі.
Сейшельскі острови
США володіє базою БПЛА на о.Махе, де базуються БПЛА типу MQ-9 Reaper, що використовуються для проведення розвідувальних операцій в Східній Африці.
Камерун
Медики приписані для ВМС США в квітні 2013 року провели лікування 1,300 осіб в рамках роботи Станції партнерства американського флоту. Американські інструктори проводили навчання бійців наземних підрозділів камерунських збройних сил.
ЦАР
Сили спеціальних операцій США розміщені з метою боротьби з Джозефом Коні.
ДРК
Пересувна контактна група у складі двох осіб провела тритижневий курс для 29 конголезьких військових з питань базових розвідувальних методик. Сили спеціальних операцій США присутні в ДРК з метою протидії Дж.Коні.
Нігерія
В квітні 2013 р. відбувся обмін досвідом між медичним військовим персоналом США та Госпіталем нігерійських ВМС в Лагосі в питанні лікування травм.
Ліберія
Пересувна контактна група у складі двох осіб скерована генеральним інспектором ЗС США прибула до Монровії з метою формування кадрового складу армійської інспекції Ліберії.

Африка в руках Dr Strangedrone


     Африканський регіон став для американських мілітаристів зоною втілення в життя того концепту, який умовно можна назвати «доктриною Обами», в основі якої лежить масоване використання БПЛА над територіями інших держав з метою знищення терористичних елементів. За свою любов до застосування «дронів» Обама отримав  прізвисько Dr. Strangedrone. І не дивно, бо порівнянні з часами керівництва Дж.Буша, Пентагон та ЦРУ збільшили використання «дронів» у 3-6 разів. Якщо Нігер, Ефіопія, Кенія, Буркіна-Фасо та Південний Судан стали базами американських БПЛА, то Сомалі та Малі – великим полігоном на території якого поза контролем будь-яких міжнародних інститутів відбувається бойове відпрацювання технології ведення війни на відстані. Виникає питання, чому африканські лідери з такою легкістю надають території своїх держав американським солдатам? Перед очима постає приклад Лівії – режим якої не схотів коритися перед американською машиною експорту демократії. З тих пір африканські керівники послуговуються логікою, яку можна укласти в наступній вислові обізнаного американського високого посадовця, якого цитує блогер xcroc: «Держави, які співпрацюватимуть з нами отримають послаблення. А тих, хто відмовиться співпрацювати буде покараний настільки, наскільки в нас вистачить сил».

Немає коментарів:

Дописати коментар